У невеличке містечко Острог, що на Рівненщині, їдуть звідусіль, аби відчути древній дух України.

Крім Свято-Миколаївської каплички Української православної церкви Київського патріархату, у місті є ще два храми – Воскресенський та Свято-Богоявленський. Та обидва належать до Московського патріархату.

Галина Шишкова мешкає у центрі Острога. Щотижня ходить на службу у Свято-Миколаївську капличку.

“У нашому містечку є два величні православні собори Української православної церкви Московського патріархату, – розповідає Галина. – Та я завжди ходжу у Свято-Миколаївську капличку Київського патріархату. Я хочу чути Боже Слово українською мовою. Крім того, хочу, щоб мої пожертви йшли на розвиток Української церкви, а не у Москву”.

Свято-Миколаївська громада була заснована в Острозі у 1991-му році. Тоді ж почалися відправи у капличці. Благочинний Острозького району, настоятель Свято-Миколаївської церкви УПЦ КП протоієрей Юрій Лукашик, проводить тут богослужіння з 1995-го року.

Наша газета вже кілька разів розповідала про відновлення Свято-Миколаївського храму УПЦ КП в Острозі. Острозька преса регулярно друкує списки жертводавців на будівництво. І ось нарешті відбулась дуже радісна і разом із тим історична подія - Різдвяні свята громада святкувала уже в своєму храмі, правда, поки що у підвальній його частині. І все ж там значно просторіше, світліше і тепліше, ніж у маленькій капличці, у якій громада змушена була молитися Богу рідною українською мовою більше 10 років.

Починаючи з осені ще 2010 року і до недавна, тривало спорудження підвальної частини храму. Накривши плитами і спорудивши армопояс, до цьогорічної весни було вирішено призупинити будівельні роботи через холод, необхідність акумулювання більшої кількості коштів, підготовку деревини для майбутнього Дому Слави Божої. Та, незважаючи на це, життя біля храму не зупинялося ні на мить. До наступу холодів до нього підвели всі необхідні комунікації та електроенергію. Це дозволило обігрівати приміщення, де навіть за холодної і дощової чи сніжної погоди можна комфортно працювати, правити Службу Божу. Тож логічним було рішення про перехід із каплички у нове приміщення.

Наша газета вже кілька разів розповідала про спорудження Свято-Миколаївського храму УПЦ КП. Днями я знову побував на місці, де незабаром постане відновлений храм. Вже побудовано цокольний поверх, незабаром вставлятимуть вікна і двері. А зводити дерев’яну частину почнуть весною наступного року. Її будуватимуть майстри із Гуцульщини з карпатських смерек.

Ще в лютому, незважаючи на прохолодну погоду,­ біля майбутнього храму вже працювали люди – засипали земляні пазухи навколо збудованого фундаменту. Тоді активно допомагали прихожани, які безоплатно працювали. Пізніше будівельники спорудили арматурний пояс. На цю роботу пішло багато часу. Також зводили внутрішні стіни, заливали бетоном підлогу цокольного поверху. Завершальним етапом стало встановлення перекриття, яке є стелею для цокольного поверху і підлогою для майбутнього головного простору храму. 

Щоб зробити вхід у підвальний поверх храму, спорудять дві галереї з накриттям. До них вестимуть сходи. Тепер цокольний поверх вже готовий, незабаром замовлятимуть вікна і двері для нього. Планується, що скоріше за все вони будуть дерев’яними з металічною оковкою стилізованою під старовину. Тож наступну зиму приміщення зустріне вже закритим. 

Впродовж минулого року «Замкова гора» регулярно друкувала списки людей, які вносили свої пожертви на відновлення Свято-Миколаївського храму в Острозі. Чимало мешканців Острожчини і гостей нашого краю своїми коштами підтримали будівництво храму, у якому служба Божа вестиметься рідною українською мовою. Мені розповіли, що зібрано вже більше 250 тисяч гривень, а виконано робіт на теперішній час на 380 тисяч, тобто техніка і люди, у багатьох випадках, працювали безоплатно, виділялися безкоштовно деякі вкрай необхідні будівельні матеріали. Збір коштів регулярно ведеться у капличці, де відбуваються богослужіння громади Української православної церкви Київського патріархату, в Народному домі Острога, під час масових заходів у нашому місті, церковних та державних свят та ін. Неодноразово активісти церкви зверталися до представників української діаспори, бізнесменів, багатих і впливових людей за допомогою в будівництві храму. Деякі з них дієво допомагали, інші відбувалися тільки обіцянками. А, взагалі, люди жертвують навіть від кількох копійок, аж до десятків тисяч гривень.

– Хочу запевнити всіх, хто вніс свої пожертви на відбудову храму, що кожна копійка  буде направлена на благородну справу – відновлення Свято-Миколаївського храму в Острозі, – говорить бухгалтер громади Марія Костюк. – Крім того що друкуються списки жертводавців в місцевих газетах, ми ведемо суворий облік коштів. За їх рухом слідкує ревізійна комісія. Думаю жодна людина, яка вірить у Бога, має його в серці, не може присвоїти собі бодай копійку з пожертв.

Миколаївська церква одна з найдавніших у нашому місті. Історики стверджують, що вона вже існувала в середині ХІV століття. Є документальні свідчення про те, що далекого 29 жовтня 1703 р. острозький храм згорів. В ХVІІІ ст. на його місці була споруджена дерев’яна церква. Вона функціонувала до 1864 року, коли була розібрана. Потім на місці храму спорудили капличку. Після проголошення незалежності України в Острозі була заснована Свято-Миколаївська православна парафія. Дотепер службу Божу відправляють у невеличкій капличці. Активісти Української Православної церкви Київської патріархату працювали аби відновити храм. Працівникам Державного історико-культурного заповідника м. Острога вдалося розшукати в архівах Росії зображення церкви.

Не без митарств було отримано всі необхідні дозволи та виготовлено необхідну документацію на будівництво. Паралельно йде збирання коштів на відновлення Свято-Миколаївської церкви, про що регулярно інформує наша газета.

У четвер, 4 листопада 2010 року для прихожан Свято-Миколаївської парафії та всіх острожан здійснилась давно очікувана подія – молитовно було закладено символічний перший камінь у фундамент майбутнього храму. Парафіяни та будівничі, які були присутні на цій далеко непересічній події, впевнені, що вони на порозі великої справи, яку доручив їм Сам Господь Бог. Було помітно їхнє душевне хвилювання та велику радість. Люди цілком усвідомлюють за яку відповідальну і святу справу беруться. Будувати храм, який стоятиме віки для Слави Божої, на честь святого Миколая вони будуть з  любов’ю, старанністю та молитвою...

Острог – одне з найдавніших міст України. Тут вже існувало поселення, коли почали розвиватися Київ, Кам’янець-Подільський та інші найстаріші міста України та Європи. Це не раз доводили археологи. Вони кажуть, що де б викопав яму у Волинських Афінах, неодмінно натрапиш на якісь цікаві артефакти. Нещодавно Острозька громада Української православної церкви Київського патріархату отримала дозвіл на спорудження нового храму біля костелу Успіння Богородиці Діви Марії на місці однієї з найстаріших церков у нашому місті – Миколаївської церкви. Вона існувала з 16 до 19 століття, а за деякими свідченнями і в 15 столітті. Аби не знищити історію, приховану у ґрунті, тут проводяться охоронні археологічні дослідження.

– Розкопки ми розпочали на початку вересня, – розповідає керівник археологічної експедиції, директор Рівненської філії державного підприємства “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України Богдан Прищепа. – Проте ми вже знайшли чимало цікавого. З’ясувалося, що біля церкви, існувало кладовище, на яке ми натрапили. Там виявлено понад 50 поховань. Зазначу, що люди поховані за всіма християнськими канонами: голова орієнтована на захід, руки схрещені на грудях, в усопшого у долонях був срібний литовський шеляг. Також ми  знайшли інші цікаві археологічні об’єкти. Окремо хотілося б виділити залишки будівлі, яку можна датувати приблизно 16 століттям. У ще нижчих шарах землі знайдено рештки слов’янського поселення, яке розвивалося тут у 11 столітті. У одному з житлових приміщень виявлено добре збережену піч (на знімку). Вона, за місцевою традицією, робилася з каменю на глиняному розчині. Чітко видно її стінки, основу, черень, де власне палили вогонь, ставили горщики в яких варили їжу. Тепер встановлено, що тоді житла острожан були, звісно, невеликі. Наприклад, виявлене під час розкопок, житло має площу 16 квадратних метрів – тобто всього 4 на 4 метри. Знайдено стовпові ями, які дають можливість реконструювати вигляд хатин. Є припущення, що будівлі споруджувались не зрубом, а каркасом. Кутові стовпи тримали обшивку будівлі. Другу напівземлянку ми датували приблизно 10 століттям. Її дослідження ще тривають.