Постане в Острозі величний храм…

Впродовж минулого року «Замкова гора» регулярно друкувала списки людей, які вносили свої пожертви на відновлення Свято-Миколаївського храму в Острозі. Чимало мешканців Острожчини і гостей нашого краю своїми коштами підтримали будівництво храму, у якому служба Божа вестиметься рідною українською мовою. Мені розповіли, що зібрано вже більше 250 тисяч гривень, а виконано робіт на теперішній час на 380 тисяч, тобто техніка і люди, у багатьох випадках, працювали безоплатно, виділялися безкоштовно деякі вкрай необхідні будівельні матеріали. Збір коштів регулярно ведеться у капличці, де відбуваються богослужіння громади Української православної церкви Київського патріархату, в Народному домі Острога, під час масових заходів у нашому місті, церковних та державних свят та ін. Неодноразово активісти церкви зверталися до представників української діаспори, бізнесменів, багатих і впливових людей за допомогою в будівництві храму. Деякі з них дієво допомагали, інші відбувалися тільки обіцянками. А, взагалі, люди жертвують навіть від кількох копійок, аж до десятків тисяч гривень.

– Хочу запевнити всіх, хто вніс свої пожертви на відбудову храму, що кожна копійка  буде направлена на благородну справу – відновлення Свято-Миколаївського храму в Острозі, – говорить бухгалтер громади Марія Костюк. – Крім того що друкуються списки жертводавців в місцевих газетах, ми ведемо суворий облік коштів. За їх рухом слідкує ревізійна комісія. Думаю жодна людина, яка вірить у Бога, має його в серці, не може присвоїти собі бодай копійку з пожертв.

Мені розповіли, що рішення про будівництво нової церкви було прийнято після того, як стало зрозуміло, що тривала судова тяганина навколо Свято-Воскресенського храму на Новому місті завершиться не на користь УПЦ КП. Було кілька варіантів, де спорудити новий храм, але у кінцевому варіанті зупинилися на місці, де вже колись була церква у центрі міста. В пам’ять про неї залишилась Миколаївська капличка. Впродовж майже 20 років саме у ній проводить свої богослужіння згадана вище громада.
Готуючи статтю до друку мене зацікавило, а чому ведуть мову про відновлення храму, а не будівництво. Ясність у це питання внесли працівники Державного історико-культурного заповідника м. Острога. Саме вони, зокрема зав. відділом охорони пам’яток Олександр Бондарчук, заступник директора з наукової роботи заповідника Микола Манько надали велику допомогу громаді у справі підготовки документів, встановленні важливих історичних фактів. У фондах заповідника, а також архівних установах України та Росії, у приватних зберігачів з «крупинок» вдалося зібрати цінну інформацію про церкву, її історію та зовнішній вигляд. У архівах Інституту народознавства Національної академії наук керівник львівської фірми «Ареал-плюс», яка розробила проект храму, Ігор Фуголь знайшов унікальний документ – фотографію старовинної Миколаївської церкви в Острозі. Цей документ і ліг в основу проекту відновлення храму. Він наштовхнув на ідея не нову церкву будувати, а відновлювати колись існуючу, на тому ж місці і схожу зовні. Новий храм Української православної церкви Київського патріархату буде схожим з тією церквою, яка колись була у нашому місті. Він буде унікальним для нашого міста ще й тим, що буде двоповерховим та побудованим з дерева, як середньовічний. 

– Миколаївська православна парафія одна з найдавніших за більш ніж 900-літню історію Острога, і, вірогідно, існувала вже в середині ХІV століття, – розповідає заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника м. Острога Микола Манько. – Це опосередковано підтверджує запис на сторінках рукописного Євангелія з цієї церкви про те, що князь Данило Острозький та його дружина Василиса передали цій церкві землі, звані Чапель (мабуть, в районі с. Плоска). Згадане Євангеліє не збереглося, але в Луцьких гродських книгах є цей запис, внесений туди 13 травня 1634 року під №73 священиком Яковом Криловським. Крім того, Миколаївська церква згадується у двох документах князя Василя-Костянтина Острозького від 17 квітня 1592 р. про звільнення церковного майна від податків і від 10 липня 1597 р. – із забороною боярам с. Грем’яче розорювати землі Миколаївської церкви).

Тепер достовірно відомо, що Миколаївський храм доби князів Острозьких згорів 29 жовтня 1703 р. У ХVІІІ ст. на його місці була споруджена нова дерев’яна церква, що простояла до 1864 року, коли була розібрана за давністю. Майно Миколаївської церкви успадкувала Острозька Успенська церква, а після того, як вона згаріла в 1889 році – Острозький Богоявленський собор в 1905 році на місці Миколаївського храму і в пам’ять про нього було споруджено капличку. Крім того, в 1902 році на храмовій землі Миколаївської церкви було споруджено при соборну церковнопарафіяльну школу (1920-1930 рр. початкова школа імені Яна Казимира, знищена в роки Другої світової війни), в післявоєнні десятиліття Миколаївська капличка була вилучена в Собору і передана владою для використання в господарських цілях, як складське приміщення. в 1992 році капличка була передана острозькій громаді УПЦ КП.

З писемних джерел відомо, що Миколаївська церква була парафіяльною для Татарської вулиці і прилеглих до неї кварталів міста. Впродовж ряду століть на прилеглій церковній території було Миколаївське міське кладовище. До речі, саме з цього кладовища нещодавно було здійснено перепоховання останків людей. Нові поховання на церковному кладовищі були заборонені вже наприкінці ХVІІІ ст. (за винятком священицьких поховань). Воно було знищене в результаті пожежі 1889 року, коли згоріли також сусідня Успенська церква і частково сусідній костел.

Розповідаючи про підготовчу роботу, яка передувала початку будівельних робіт, мені показали біля десятка об’ємних папок з документами. Це все накопичили, коли члени церковної двадцятки «оббивати пороги» інстанцій різних рівнів, аби отримати необхідні дозволи, погодження, висновки про перереєстрацію церковної громади, отримання дозволів на землю та ін. Зоя Ярмолюк розповідає, що по різному держслужбовці ставились до активістів церкви. Одні відверто заважали, інші байдуже і неквапливо виконували свою роботу, але, слава Богу, були й такі, що допомагали, давали корисні поради, співчували. Щиро вдячні члени церковної двадцятки міському архітектору Віктору Мельнику, міському голові 4 та 5 скликань Тарасу Пустовіту, теперішньому меру нашого міста Олександру Шикеру, Героєві України, ректору Національного університету «Острозька академія» Ігореві Пасічнику, начальнику інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області, нашому земляку Михайлу Кирийчуку, колишньому першому заступнику міського голови Олександру Корнійчуку,  колишньому заступнику міського голови Анатолію Лисому, головному санітарному лікарю Володимир Півневі, керівнику СГПП «Розвазьке» Петру Ягодці та багатьом ін. Багато для утвердження церкви зробив регент церковного хору Віталій Власенко. Крім організації церковного професійного хору, радують око і душу оформлений ним іконостас та написані ним ікони та різьблене їх оздоблення. Як би там не було, але «паперова» частина успішно закінчена і 4 листопада був урочисто закладений перший каміну в фундамент майбутньої культової споруди.

Зусиллями громади, головним чином активістів за підтримки міської влади, за порівняно короткий термін було виконано чимало роботи, які передувала початку будівельних робіт. Зокрема, було виготовлено Державний акт постійного користування земельною ділянкою, здійснено археологічні розкопки, виготовлена проектно-кошторисна документація, яка пройшла експертизу, погоджена і затверджена згідно чинного законодавства. Також було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області. Було  також здійснено перезахоронення останків людей, які спочивали на кладовищі поблизу церкви.

При оформленні документів активісти церкви стикалися з багатьма об’єктивними та суб’єктивними проблемами. Проект розробляла львівська фірма «Ареал-плюс», яка має спеціальну ліцензію на проектування відновлювальних робіт  культових споруд. Спочатку був зроблений перший ескізний проект храму, потім другий. Він нині є основним документом для будівельників. Великою проблемою була земля, де колись знаходилась церква. Вона належала до земель Державного історико-культурного заповідника м. Острога і перебувала під державною охороною. Аби її передати громаді, довелось затратити дуже багато часу та зусиль. Врешті-решт ділянку отримали. Щоб почати будівництво, необхідно було на місці майбутнього фундаменту провести археологічні розкопки. Про них вже наша газета неодноразово розповідала. Там було знайдено дуже цікаві матеріали з історії нашого міста, які проливають світло на ймовірний час його заснування. Громада церкви допомагала робочою силою під час розкопок. Людей забезпечували гарячим харчуванням.

До настання холодів були проведені роботи по влаштуванню фундаментів та цокольного поверху. Весною будівельні роботи продовжаться. Але загальна вартість робіт по відновленню храму за зведеним кошторисним розрахунком становить два мільйони дев’ятсот дві тисячі шістсот двадцять п’ять гривень. Їх немає, тому громада церкви просить всіх небайдужих людей вносити свої пожертви на рахунок церкви:

Релігійна громада Свято-Миколаївської парафії Рівненської єпархії
Української Православної Церкви – Київський Патріархат м. Острог
МФО 333368 Острозьке ТВБВ Ощадбанку №10017/0122
Р-р 26005301438129, код ЗКПО 36536968.

Громада церкви висловлює великі сподівання, що завдяки Божому благословенню, розумінню та підтримці ми будемо молитися Всевишньому українською мовою в новому просторому Божому храмі. Моральна та матеріальна підтримка жертводавців повернуться їм сторицею.

Джерело:  Іван МОЧЕРНЯК, «Замкова гора», №3, 22 січня 2011 р.

Розклад богослужінь

 Цікаво та актуально

  

 

 

 

 

Головна | Історія | Благодійники | Відновлення храму | Богослужіння | Контакти

Copyright © 2011 Свято-Миколаївська церква м.Острог
Web Design Roman Koval based on Richlyn Systems Ltd