Починаючи з IX ст., перша неділя Великого посту в Православній Церкві називається Неділею Торжества Православ’я. Сьомий Вселенський собор, що тоді відбувся, раз і назавжди ствердив вчення про шанування святих ікон і молитовне поклоніння їм.

Свято було встановлене в Греції, в пам`ять остаточної перемоги над ворогами православ’я – іконоборцями. Вчення про шанування ікон, засноване на св. писанні і затверджене звичаєм перших християн, до VIII ст. залишалося недоторканним. Але єресь іконоборства, що з’явилася в самій Греції, поширилася по багатьох країнах. Церква Божа піддалася гонінню, більшому, ніж від язичників. Більше 100 років лилися сльози і невинна кров істинно православних, які боролися за право зображувати на іконах Господа Нашого Ісуса Христа, Божу Матір і святих, а також молитися перед іконами.

30 січня 2016 року студентсько-викладацький храм преп. Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» радо зустрічав гостей – учасників XI Всеукраїнського фестивалю колядок та щедрівок.

У мистецькому святі взяли участь двадцять п'ять творчих колективів, серед яких і наш колектив – хор Свято-Миколаївської церкви м. Острога. Під керівництвом регента п. Олени Зелінської хористи підготували та виконали колядки «Бог предвічний», «Пречистая Діва по світу ходила», «Ясна зоря». Не залишило нікого байдужим майстерне та професійне виконання пісенних творів нашого колективу. Прот. Василь (Жуковський) подякував за прекрасний спів на прославлення Новонародженого Спасителя, побажав і надалі професійно зростати та продовжувати нести у своїх піснеспівах Слово Боже до людей, особливо у цей нелегкий час для українського народу. Настоятель храму вручив регенту хору Диплом про участь у фестивалі, цінні подарунки і традиційно – фото на пам’ять.

З великою радістю і духовним піднесенням відзначає свята Церква Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Це одне із найбільших свят церковного року, що завжди приносить радість у наші душі, розраду, великі надії та сподівання, утвердження у вірі. Це свято нас об’єднує: збирає родини за святковим столом, парафіян на спільній молитві у храмі, хористів-колядників у домівках всіх тих, хто хоче чути благодатну новину народження нашого Спасителя.

Різдво Христове знову нагадує нам, що до нас завітав Син Божий. Він відродив у нас гідність людини, створеної на образ і подобу Божу (Бут. 1:26). Він приніс нам світло Божої правди, тобто світло святої віри, та обдарував нас новим, християнським життям, яке є запорукою нашого майбутнього вічного життя і щастя в Небі. Тому у ці різдвяні дні ми так радісно вітаємо та прославляємо нашого Спасителя зворушливим співом колядок, йдемо до святково прибраних храмів, щоби скласти наші покаяння, очищені серця, переповнені живою вірою, надією та вдячною любов’ю. Проте згадувати – це не просто пам’ятати подію з минулого, а впустити цю подію у наше життя і жити з нею. У цей святий день принесімо і ми нашому Новонародженому Христу свої дари – віру, надію і любов. Будьмо добрішими, милосерднішими, терпеливішими один до одного. Складаймо наші щирі молитви Господу, щоб Він подав мир та злагоду нашій Україні, дарував щиру любов до ближнього.

Світле Христове Воскресіння це Свято із Свят, Торжество із Торжеств. В цей день світ радіє Воскресінню Ісуса Христа, який спокутував людські гріхи та засвідчив перемогу життя, добра та істини.  Воскресіння знаменує те, що Ісус Христос є істинний Бог і Господь та Спаситель наш. Тому для кожного православного християнина це свято є джерелом радості, любові та світла.

Воскресіння Христове – це основа нашої віри. Воно є найбільшим свідченням Божества Ісуса Христа. Христос Воскрес і тим самим зробив віруючих у Нього найщасливішими людьми на землі. Воскресіння Христове дає нам надію, що тілесна смерть не припиняє життя, а лише переносить наші безсмертні душі в те життя, якому немає кінця.

Різдво Христове - одне із найбільших православних свят, яке має свої обряди та традиції. Незмінним символом Різдва є колядки, які лунають у наших храмах, оселях, які дарують нам радість довгоочікуваного свята, новину про прихід на світ Спасителя світу. 

24 січня 2015 року у храмі преп. Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» відбувся X Всеукраїнський Фестиваль колядок та щедрівок.

Свято народження Ісуса Христа – це найголовніша подія у житті всього людства і найдорожча в християнському світі, це свято радості, свято миру, свято єднання неба із землею, це найвеселіше родинне свято, що підносить нас духовно, зміцнює нашу віру і додає впевненості.

Різдво Христове 2015 року ми всі разом зустрічаємо з великою радістю, проте і з тривогою у душі. Радісна новина про Новонародженого Ісуса приходить у наші домівки і парафії, але війна в Україні тривожить серця і душі наших людей.

Дякувати Богу ми знову зустрічаємо найвеличніше свято всього християнства, всього людства – Різдво Христове.

Це свято – велика тайна,  яку не можна осягнути нашим розумом, але ми бачимо, відчуваємо і знаємо, що в цей час зійшла любов Божа до Свого творіння, до людини. Це подія, яка сталася в часі, але має силу вічності. Народження у Вифлеємі Сина Божого є свідченням невимовної та безмежної Божої любові до роду людського, це акт Божого промислу, Божої ласки над світом.

19 грудня ми святкуємо пам’ять всіма нами люблячого і надзвичайно шанованого святителя Миколая Мирлікійського. Це свято є радісним і близьким до серця для нас усіх, бо вшановуємо покровителя та заступника нашого храму. Святий Миколай жив далеко від нашої землі, але його знає кожна людина в Україні, його знають наші діти, які з нетерпінням чекають цього святого вечора. В своїй уяві вони бачать доброго святого, милосердного дідуся, який прийде до них з подарунками.

Коли перечитувати життя Святого Миколая, можна задати собі питання: «Як людина може стати святою?». І саме на прикладі Чудотворця ми бачимо, що означає бути святим. Святі - це люди, які роблять добро перед Богом своїми хрис­тиянськими подвигами, любов’ю до Бога і ближнього, чесною працею і життям. Серед святих таким був ве­ликий угодник Божий, Святитель Миколай.

Сьогодні ми святкуємо святу П’ятидесятницю. Це свято містить в собі подвійне торжество – і в славу Пресвятої Тройці, і в славу Пресвятого Духа, Який видимо зійшов на Апостолів і скріпив новий вічний завіт Бога з людьми. Перший день П’ятидесятниці Церква присвячує в славу Пресвятої Тройці і цей день в народі називається Трійцею, а другий – в славу Духа Пресвятого, і називається Духовим днем.

Зішестя Святого Духа є достойним і радісним завершенням церковних торжеств на честь і славу Воскреслого Господа. Адже в дні Зішестя Святого Духа народжується Христова Церква. І Дух Святий провадить, просвічує, освячує і зберігає її.
Свято пов’язане із старозавітним юдейським святом. Бо у п’ятидесятий день після виходу народу ізраїльського із Єгипту, Бог на горі Синай дарував людям Закон. І так само в п’ятидесятий день після Воскресіння Христового сталося народження Церкви. Тому цей день, день Святої Трійці, день п’ятидесятниці, також називають і днем народження Церкви. Бо в цей день на апостолів, на учнів Христових зійшов Дух Святий, той Дух, сходження Якого обіцяв Христос ще перед Своїми стражданнями в Гефсиманському саду: «Краще для вас буде, коли Я піду до Отця і прийде Утішитель – Дух істини, якого пошлю від Отця». І ось, коли Господь вознісся на небеса, він послав Свого Святого Духа на учнів і апостолів.