Сьогодні ми святкуємо день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. У народі Миколай Чудотворець — один із найшанованіших святих. Свята в його честь відзначають двічі на рік: весною 9 травня і зимою — 6 грудня.

Є моменти, коли Слово Боже стає не лише пам’яттю, але й дзеркалом нашої сучасності. Деякі євангельські рядки звучать не як спогад про минуле, а як голос теперішнього — живий, пульсуючий, болючий і надійний. І сьогодні Церква ставить перед наші очі саме таке Євангельське читання.

Святий Юрій жив в кінці ІІІ століття, в часи правління нечестивого римського імператора Діоклетіана, який був ярим ідолопоклонником та запеклим гонителем християн. У його війську служив дивний Христів воїн, родом з Каппадокії, син християнських батьків, змолоду вихований ними у благочесті – Юрій. Великих висот досяг цей молодий воїн на військовій службі, а тому був долучений до оточення імператора.

У неділю після Великодня, яка називається Фоминою, Церква нагадує нам про важливість віри в нашому житті і про роль, яку відіграють сумніви. Всі люди у щось вірять, навіть ті, хто стверджують, нібито вони ні в що не вірять. Але не кожна віра є правдивою, спасительною, цілющою. На прикладі апостола Фоми Євангеліє дає нам настанови щодо істинної віри у воскреслого Господа нашого Ісуса Христа – віри розумної, усвідомленої, утвердженої.

Починається Світла седмиця, і цього року вона знову приходить до нас не в тиші спокійного життя, а в реальності війни, у якій кожен день наповнений тривогою, очікуванням і болем. Христос воскрес, і ці слова сьогодні звучать особливо глибоко, бо вони приходять саме туди, де серце стискається від втрат, де звучать сирени, де живе страх за тих, кого любиш.

З понеділка, 6 квітня, розпочинається особливий час для кожного християнина – Страсний тиждень. Це не просто дні перед Великоднем. Це шлях тихий, глибокий, наповнений змістом. Це час, коли ми разом із Христом проходимо Його останні земні дні,  від любові до жертви, від болю до світлого Воскресіння.

Сьогодні закінчується cвята Чотиридесятниця і одночасно починається Страсна cедмиця. Нинішнє свято Входу Господнього в Єрусалим ‒ свято торжества і радості. Адже ми радіємо нашому спасінню, яке Господь прийшов звершити.

Сьогодні в церковному календарі – Лазарева субота. Цей день є особливим, адже Свята Церква згадує одне з найвеличніших чудес, звершених Господом під час Його земного служіння – дивовижне воскресіння праведного Лазаря.

Після прослуховування сьогоднішнього євангельського читання ми стаємо духовними свідками цієї події, що є видимим свідченням перемоги Христа над смертю.

Преподобна Марія жила в кінці V – на почату VI століття в Олександрії та вже в 12-літньому віці втекла з рідного дому. Будучи без батьківського нагляду, вона захопилась розпусним способом життя, спокушаючи на гріховну дорогу безліч молодих людей. Так Марія прожила 17 років свого життя, поки Господь не навернув її до покаяння.

Свято Благовіщення, як і кожна урочистість на честь Пресвятої Богородиці, нагадує нам про виняткове значення, унікальну роль Пресвятої Діви Марії для нашого спасіння. Адже якби Діва Марія не погодилася з волею Божою, не смирилася б і не дала тіла Синові Божому, то не звершилось би і саме спасіння. Не було б Боговтілення, земної проповіді Христа, Його хресних страждань, воскресіння – а отже, і нашого спасіння. І ми, люди, досі перебували би під владою гріха без надії на воскресіння та блаженне вічне життя.

Четверта неділя Великого посту відкриває перед нами глибину людського болю і водночас глибину Божої милості. Євангеліє цього дня розповідає про батька, який приводить до Христа свого тяжко стражденного сина. Це не просто історія про зцілення. Це зустріч людської безпорадності з Божою силою, це момент, у якому серце людини відкривається у всій своїй правді.

Сьогодні глибокий сум і жаль у моєму серці, як і в серцях багатьох українців, бо нині завершився земний шлях Святійшого Патріарха Філарета. Закликаю всеукраїнську паству підносити сердечні молитви за упокій душі новопреставленого Патріарха Філарета, який сьогодні відійшов до Господа.