9 травня за новоюліанським календарем ми святкуємо день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. У народі Миколай Чудотворець – один з найшанованіших святих. Свята в його честь відзначають двічі на рік: весною – 9 травня і зимою – 6 грудня.

Із 29 квітня до 4 травня ми згадуємо останні дні земного життя Христа Спасителя: Його страждання, смерть і погребіння. (Слово «страсті» церковнослов’янською означає «страждання»).
Усі дні цього Страсного тижня (Страсної седмиці) називаються «Великими» – Великий понеділок, Великий вівторок і т. д. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включено в богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо – як перехід від Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.

Сьогодні ми відзначаємо одне з дванадцяти найбільших свят – Вхід Господній в Єрусалим. Згадуємо євангельську подію, коли Господь входив у Єрусалим, а люди прославляли Його, тримаючи в руках пальмове віття. В давнину зелене віття і, зокрема, листя пальм було символом перемоги, так зустрічали правителів після переможної битви, а також нагороджували тих, хто здійснив героїчний подвиг.

Сьогодні Лазарева субота. Цей день особливий, бо згадує нині Свята Церква про одне з найвеличніших чуд сотворених Господом під час Його земного служіння – дивне воскрешення Праведного Лазаря. Прослухавши сьогоднішнє Євангельське читання, ми стаємо свідками цієї події, яка засвідчує видимо перемогу Христа над смертю.

Сьогодні ми особливо вшановуємо пам’ять мучеників Юрія Переможця та цариці Олександри. Святий Юрій народився в місті Бейрут, біля підніжжя Ліванських гір, був синім багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі.
Вступивши на військову службу, великомученик Юрій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою та красою. 

З кожним днем ми наближаємося до Великодня, і заклики до навернення нашого життя стають усе виразніші, бо стосують­ся до вірян, до нас, які начебто вже є християнами й теоре­тично мали б знати дорогу до спасіння і вічного життя.

У Богослужінні четвертої неділі Великого посту Свята Церква пропонує нам високий приклад посницького житія в особі преподобного Іоана Ліствичника, який написав твір, в якому він показав ліствицю або порядок добрих діянь, що призводять нас до Престолу Божого.

Дорогі брати і сестри! Ось цими словами зі стиха Ранньої ми прославляємо Животворчий Хрест Господній. Свята Церква третю неділю Великого Посту називає Хрестопоклонною і виносить для вшановування віруючими і для їхньої духовної підтримки Хрест Господній.

У другу неділю Великого посту Церквою вшановується пам’ять святителя Григорія Палами, а також всіх преподобних отців, що засяяли в подвигах у славнозвісній святині нашого народу – Києво-Печерській лаврі.

Великий піст – це час посиленої молитви за наших ближніх, як за живих, так і за спочилих. У цей період Христова Церква запровадила особливі поминальні дні, щоби вшанувати тих, хто завершив свій земний шлях: це суботи другого, третього та четвертого тижня Великого посту. Перший із таких поминальних днів під час Великого посту, коли ми підносимо свої молитви до Всевишнього за упокій своїх рідних і близьких, – сьогодні.

Архангел Гавриїл був обраний Господом для того, щоби благовістити Діві Марії, а з Нею і всім людям велику радість про Втілення Сина Божого. Тому наступного дня після свята Благовіщення, прославивши Пречисту Богородицю, ми вшановуємо і посланця Божого архангела Гавриїла, який послужив таїнству нашого спасіння.

У першу неділю Великого посту ми відзначаємо Торжество Православ’я. Цього дня повнота Церкви Христової святкує перемогу над усіма єресями та лжевченнями, зокрема й над іконоборством.

Ще в ранньому християнстві люди по-особливому вшановували Спасителя, Божу Матір, ангелів та святих. Існує кілька припущень про те, хто ж першим почав зображувати Сина Божого, Пречисту Діву Марію, святих та ангелів.

Великий піст має таку назву як через його духовну значущість, так і через його тривалість, адже він – найдовший з усіх багатоденних постів, встановлених Церквою. Великий піст триває сім тижнів, або 48 днів. Перші шість тижнів – це Свята Чотиридесятниця, а сьомий тиждень, останній перед Великоднем, зветься Страсним (Страсною седмицею).