Зі святом Успіння Пресвятої Богородиці!

Успіння Пресвятої Богородиці є великим християнським святом, під час якого Церква прославляє завершення земного життя Божої Матері. Але слово «Успіння» вказує, що Богородиця завершила Своє життя не так, як інші люди, Вона не померла, але ніби на короткий час заснула.

За церковним Переданням, Пречиста Богородиця наблизилася до славного Свого Успіння вже в похилому віці. Який це був вік? Апологет ІІ століття Мелітон, єпископ Сардійський, вважає, що Успіння Богородиці сталося на 69-му році її життя, на 55-му році від Різдва Христового і на 22-му від Вознесіння Господнього. Іполит, єпископ Римський (ІІІ століття), називає роком Успіння 43-й від Різдва Христового і 57-й від Її народження. Святитель Епіфаній, єпископ Кіпрський (IV століття), всіх років святого життя Пресвятої Богородиці налічує 72, причому рік Успіння був 57 від Різдва Христового. Те саме говорить і Георгій Кедрин, візантійський письменник кінця ХІ – початку ХІІ століття.

Святий Амвросій, пишучи про життя Богородиці на землі, оповідає, що Вона була «…смиренна серцем і некваплива в мові. Цнотлива в бесідах, говорячи з людьми, як перед Богом, Вона нікого ніколи не образила, бажаючи всім добра. Нікого, хоч і убогого, не зневажала, ні з кого не насміхалась, але все, що бачила, покривала Своєю любов՚ю».

Опис зовнішнього вигляду Богоматері зустрічаємо також у святих Епіфанія та Никифора: «У всіх обставинах Вона зберігала високоповажну сановитість і постійність. Говорила дуже мало, тільки про необхідне і добре… Зріст Її був середнім. Колір обличчя – як колір пшеничного зерна. Волосся світло-русяве і трохи золотисте. Погляд швидкий, проникливий. Колір очей нагадував оливковий плід. Брови трохи нахилені, темні. Ніс середній. Обличчя не зовсім кругле… У Неї не було ніякої гордості, у всьому простота, без найменшого вдавання».

Свято Успіння ствердив урочисто відзначати саме 15 серпня імператор Маврикій (592 – 602 рр.). Про це свято згадується також в сакраментарії папи Геласія І (492 – 496 рр.), а це на століття раніше до імператора Маврикія.

Немає в жодному кутку християнського світу мощей Богородиці, бо Вона з пречистою Своєю плоттю прийнята Її Сином на Небо. Але віддавна частини Її одягу, а ще більше - Її численні ікони є матеріальним нагадуванням про служіння і милість Пречистої Діви. Яка хоча і відійшла від тимчасового життя, заснувши плоттю, але не залишила світ і вірних, бо продовжує Своє служіння всім, хто з вірою просить Її про допомогу.

Джерело: pomisna.info

 

15 серпня - свято Успіння Пресвятої Богородиці

Вже завтра будемо відзначати свято, яке завершує цикл 12 найголовніших нерухомих свят річного богослужбового кола. Це свято вшановує подію завершення земного життя Пресвятої Богородиці, але цей день Церква не називає днем Її смерті чи упокоєння. Це – день Її святого Успіння, засинання, умиротворення.

Ми не плачемо і не сумуємо в цей день, бо він не є трагічним. Завершення земного життя Пречистої Діви Марії було блаженним і мирним, очікуваним Нею, провіщеним Їй архангелом, позбавленим суму та страху, адже Вона у цьому світі жила передчуттям благодатної вічності. Для Пречистої Богородиці цей день був не днем розлуки, а днем єднання, коли навіть часткова розлука з Її Сином – навічно завершилася.

Передання нам оповідає, що після звершення Господом спасіння роду людського і Його Вознесіння на небо, Пречиста Богородиця досить довго жила серед перших християн. Нею опікувався апостол Іоан Богослов, який, за словами Спасителя, взяв Її до себе як свою Матір. Богоматір була піклувальницею єрусалимської християнської спільноти. Святі апостоли, повертаючись з далеких подорожей і проповіді, приходили до Неї, як діти до Матері, і потім знову йшли на свій подвиг проповідництва.

Будучи вже в похилому віці, в останні роки свого земного життя Пресвята Діва часто просила Бога про швидший перехід від земного життя у вічність, і одного разу про наближення Її Успіння Їй сповістив архангел Гавриїл. В останній день земного життя чудесним чином біля Божої Матері зібралися апостоли і стали свідками Її мирного преставлення. Тіло Богоматері поховали в Гефсиманії поруч з її батьками, праведними Iоакимом та Анною. Коли на третій день після поховання апостол Фома, який не встиг проститися з Богородицею, хотів поклонитися Її тіло, то виявилось, що його не було на місці поховання, лише її поховальні ризи. Тому Передання й оповідає, що тіло Своєї Матері Господь чудесно забрав на небо, у Царство Небесне.

Пресвята Богородице, спаси нас!

Джерело: pomisna.info

 

Розклад богослужінь

13 вересня 2026 р. - Неділя.
15-та неділя після П'ятдесятниці, перед Воздвиженням. Глас 6-й. 
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.


 

 Цікаво та актуально

  

 

 

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (01 липня 2020 р.)
 

 



Збір коштів