Наприкінці життя князь Федір постригся у Києво-Печерському монастирі, прийняв схиму з іменем Феодосій і помер та був похований в Дальніх печерах обителі. Князя Федора Острозького канонізувала Церква (а значить, біля його мощей відбувалися чудеса), і відтоді преподобний Федір (Феодосій) став небесним молитвеником за рід Острозьких. Дослідникам не вдалося встановити, коли саме сталася канонізація (іноді називається довільна дата – 1490 р.). Проте «класичним» для праць з історії Києво-Печерської лаври став варіант, згідно з яким Федір був канонізований в числі інших печерських преподобних єдиним актом Петра Могили.

Князь Федір (Феодосій) Острозький належить до семи волинських православних святих. Зазирнувши в історію роду Острозьких, сягнемо його коріння, адже князь Федір Острозький був сином і спадкоємцем основоположника династії – князя Данила з Острога. Серед його предків: княгиня Ольга, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, король Данило Галицький.

Завдяки іконопису, до наших днів дійшов ряд зображень одного з перших представників роду Острозьких – преподобного князя Федора Острозького – християнського святого, чиє земне життя завершилося у монашому сані.