Дорогі брати і сестри! Продовжуючи перебувати в радості Світлого Христового Воскресіння, Церква сьогодні, у четверту неділю після Пасхи, пропонує нам уривок з Євангелія від святого апостола і євангеліста Іоанна про зцілення Христом розслабленого біля купальні (Ін. 5,1-15.). 

У другу неділю після величного Воскресіння Христового в євангельському читанні ми чули про мир, який Христос приніс своїм учням, минулої неділі згадували про жінок-мироносиць, які, навіть перебуваючи у мороці невідання, прямували до гроба і отримали благу звістку. Сьогодні ж ми чуємо про розслабленого.

У третю неділю після Пасхи Православна Церква вшановує жінок-мироносиць. Символічно, що разом із цим святом сьогодні співпав і День матері. З цієї нагоди архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон привітав жінок та матерів:

Дорогі жінки, любі наші матері! Від щирого серця вітаю вас із Неділею жінок-мироносиць та Днем матері! Шанобливе і поважне ставлення до жінки та матері, їх високий авторитет у сім’ї і суспільстві за всіх часів притаманні українському народу, а жіноча та материнська молитва була і є надійною опорою духовності українців.

Сьогодні ми особливо вшановуємо пам’ять мучеників Юрія (Георгія) Переможця та цариці Олександри, благовірного князя Ярослава Мудрого. 

Святий Юрій народився в місті Бейрут, біля підніжжя Ліванських гір, був синім багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі.

Вступивши на військову службу, вирізнявся розумом, хоробрістю, силою та красою. А з отриманням звання тисяцького улюбленця імператора Діоклетіана, який був талановим правителем, але фанатичним прихильником римських богів.

Перша неділя після Пасхи в церковному календарі носить назву Антипасхи, Фоминої неділі. Назва Антипасха означає «замість Пасхи»: не протиставлення, а повернення до минулого свята, повторення його. З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої Седмиці, святкується особливо, складаючи собою немов би заміну Пасхи.У цей недільний день Своїм новим явленням для всіх одинадцяти апостолів Господь повторив і оновив явлення, яке було у перший день по Воскресінню. Але оскільки оновлення явлення Спасителя було особливо заради апостола Фоми, то восьмий день після Пасхи називається неділею св. Ап. Фоми.

Звідки пішла традиція вживати артос і як правильно це робити? ЩО ТАКЕ АРТОС ? Слово артос перекладається з грецької як «квасний хліб» - загальний для всіх членів Церкви освячений хліб, інакше - просфора всеціла.  Артос в продовженні всієї Світлої седмиці займає в храмі саме видне місце, разом з іконою Воскресіння Господнього і, на закінчення великодніх урочистостей, роздається віруючим.

«Радій від радості дочко Сиону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний, Який спасає, лагідний, Який сидить на ослиці і намолодому ослі сині підяремної»(Зах. 9. 9). Цими словами пророк Захарія за 500 років до Різдва Христового передрік торжественний вхід в Єрусалим Господа Ісуса Христа – подію, яка сьогодні вшановується нами.

Сьогоднішній день в церковному календарі називається Лазаревою суботою. Він є особливим, бо згадує нині Свята Церква про одне з найвеличніших чуд сотворених Господом під час Його земного служіння – дивне воскрешення Праведного Лазаря. Прослухавши сьогоднішнє Євангельське читання ми стаємо свідками цієї події, яка засвідчує видимо перемогу Христа над смертю.

З кожним днем ми наближаємося до Великодня, і заклики до навернення нашого життя стають усе виразніші, бо стосують­ся до віруючих, до нас, які начебто вже є християнами й теоре­тично мали б знати дорогу до спасіння і вічного життя.

Дорогі брати і сестри, щиросердечно вітаємо Вас з одним із найбільших свят Православної Церкви - Благовіщенням Пресвятої Богородиці!

Це той день, коли Архангел Гавриїл сповістив Пресвяту Діву Марію, що через Неї народиться Життєдавець, і Вона стане Матір’ю Сина Божого, Спасителя світу. Перше слово привітання Архангела Гавриїла до Діви Марії було: «Радуйся».

Датою Благовіщенняяк на Заході, так і на Сході вважається 7 квітня (25 березня старий стиль). Ця дата відстає рівно на 9 місяців від 7 січня (25 грудня), яке з IV століття спочатку на Заході, а потім на Сході вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями давніх церковних істориків про те що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року.

У Богослужінні четвертої неділі Великого посту Свята Церква пропонує нам високий приклад посницького житія в особі преподобного Іоана Ліствичника, який написав твір, в якому він показав ліствицю або порядок добрих діянь, що призводять нас до Престолу Божого.

День за днем, під керівництвом Матері-Церкви, ми долаємо дні Святої Чотиридесятниці і вже досягли третьої Неділі Великого посту.

Воскресний день називається Хрестопоклонною Неділею тому, що нам для поклоніння виноситься Святий Хрест. Досягнувши середини посту, християни потребують благодатної помочі для зміцнення духовних сил. Саме споглядаючи на Древо Хресне, православні вірні отримують велику втіху і підбадьорення. Бо ніщо не може так втішити і підвести до духовної боротьби, як Хрест Христів, шануючи який, людина віддає шану Самому Богу. «О, Триблаженне Древо, на якому був розп’ятий Христос – Цар і Господь» – взиває Свята Церква.

Великий піст – це час посиленої молитви за наших ближніх, як за живих, так і за спочилих. У цей період Христова Церква запровадила особливі поминальні дні, щоби вшанувати тих, хто завершив свій земний шлях: це суботи другого, третього та четвертого тижня Великого посту. Перший із таких поминальних днів під час Великого посту, коли ми підносимо свої молитви до Всевишнього за упокій своїх рідних і близьких, – сьогодні.