Велика, Страсна п’ятниця – найскорботніший день для всіх християн. У цей день не звершується Божественна літургія і Церква згадує несправедливе осудження Синедріоном і Пилатом Ісуса Христа, Його страждання й муки, розп’яття на Хресті, смерть і покладення Його тіла до гробу, зішестя душею в пекло для сповіщення там перемоги над смертю і визволення душ, які з вірою чекали спасіння. 

В цей день Свята Церква згадує важливу подію – Тайну вечерю, під час якої Ісус Христос встановив Таїнство Святого Причастя (Євхаристії).

Тайна вечеря не означає, що вона була якоюсь прихованою чи секретною. Її таємничість полягає в тому, що під час неї звершується для нас свята Таїна, стається незбагненне – хліб стає Тілом, а вино стає Кров’ю Христовою.

Після воскрешення Лазаря Господь Ісус Христос, сівши на молоде ослятко, вирушив до Єрусалиму. Звістка про те, що Спаситель гряде в Єрусалим, пронеслась по місту, і множество людей вийшло на зустріч Того, Хто воскресив Лазаря. Охоплені радістю люди зривали гілки з дерев, застеляли своїм одягом шлях Спасителю. Осанна в вишніх, благословен Хто йде в Ім’я Господнє! – було чути звідусіль.

7 квітня – день Благовіщення Пресвятої Богородиці – один з 12 головних (дванадесятих) свят у житті православних людей. В цей день Церква Христова святкує виявлення надвічної Божої таїни і початок нашого спасіння. В чому ж полягає ця Божа таїна? У надвічній раді Святої Тройці, коли ще не був створений всесвіт, Бог поклав Сину Божому спасти людей від гріха і смерті.

Благовіщення було виявленням цієї таїни. Сутність таїни полягає у тому, що Син Божий стає Сином Діви. І ця подія – початок нашого спасіння. 

З кожним днем ми наближаємося до Великодня, і заклики до навернення нашого життя стають усе виразніші, бо стосують­ся до вірян, до нас, які начебто вже є християнами й теоре­тично мали б знати дорогу до спасіння і вічного життя.

Апостол Павло дає нам дуже сильний поштовх, коли каже, що все ж є відмінність між кров’ю, пролитою Ісусом Христом, і кров’ю різних звірів, принесених у жертву за якусь мету.

У Богослужінні четвертої неділі Великого посту Свята Церква пропонує нам високий приклад посницького житія в особі преподобного Іоана Ліствичника, який написав твір, в якому він показав ліствицю або порядок добрих діянь, що призводять нас до Престолу Божого.

Святий Іоан народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам'ять яких святкується 26 січня за старим стилем.

Нині, коли ми наближаємося до середини Великого посту, Церква в особливий спосіб нагадує нам про хрест Господній, про подвиг найглибшого жертовного смирення нашого Спасителя. Адже що таке хрест? Це знаряддя ганебної страти, яке римляни використовували для найгірших злочинців. І це знаряддя страти стало знаменням і знаком великої Христової перемоги.

У другу неділю Великого посту Церквою вшановується пам’ять святителя Григорія Палами, а також всіх преподобних отців, що засяяли в подвигах у славнозвісній святині нашого народу – Києво-Печерській лаврі.

Цей Недільний день є особливий, бо, вшановуючи пам’ять свт. Григорія Палами і всіх преподобних Києво-Печерських, ми ніби продовжуємо святкувати Торжество Православ’я. Святий Григорій у свій час ревно став на захист православного вчення, а подвижники Києво-Печерської лаври святістю свого життя довели спасительність і силу віри православної. 

Великий піст – це час посиленої молитви за наших ближніх, як за живих, так і за спочилих. У цей період Христова Церква запровадила особливі поминальні дні, щоби вшанувати тих, хто завершив свій земний шлях: це суботи другого, третього та четвертого тижня Великого посту. Перший із таких поминальних днів під час Великого посту, коли ми підносимо свої молитви до Всевишнього за упокій своїх рідних і близьких, – сьогодні.

У першу неділю Великого посту ми відзначаємо Торжество Православ’я. Цього дня повнота Церкви Христової святкує перемогу над усіма єресями та лжевченнями, зокрема й над іконоборством.

Ще в ранньому християнстві люди по-особливому вшановували Спасителя, Божу Матір, ангелів та святих. Існує кілька припущень про те, хто ж першим почав зображувати Сина Божого, Пречисту Діву Марію, святих та ангелів.

Одна з характерних особливостей богослужіння Великого посту – читання і спів Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. Для багатьох вірян цей канон – чи не єдина відмінність великопісного часу від решти церковного року, адже у суботи та неділі під час Великого посту особливостей зовсім мало, а з буденних служб серед вірян найбільш популярні дні, коли читається канон св. Андрія Критського.

Нагадаємо, що Великий піст – найдовший у православній традиції. Він триває сім тижнів, або 48 днів. Останній тиждень посту називається Страсним (а кожен його день – Великим), а попередні тижні шість тижнів – Святою Чотиридесятницею.

Сьогодні – останній день перед Великим постом, Неділя сиропусна, прощена. За благочестивою традицією, вірні просять одне у одного прощення, відповідаючи: «Бог простить, і я прощаю».

Прощеною ця неділя називається ще й тому, бо в цей день на вечірній звершується особливий Чин прощення, на якому священник після відпусту, звертаючись до кліру і до вірних, із земним поклоном просить в них прощення провин, а вірні, у свою чергу, просять прощення у священника та одне в одного.