У ІІІ столітті гоніння на християн були такими, що фізичними знущаннями їх примушували зректися своєї віри в Господа нашого Ісуса Христа. Проте ні ув’язнення, ні жорстокі тортури не могли похитнути істинну віру у серцях християн, настільки міцною було її коріння. У цей період випало постраждати за віру в Бога святому Димитрію Солунському, пам’ять якого свята Церква вшановує сьогодні.

Сьогодні для настанови і повчання Церква подає нам читання притчі про багача і Лазаря. Притча ця має багато значень. Це і пророцтво про воскресіння праведного Лазаря, бо коли Спаситель справді вивів його з гробу, то запеклі серцем начальники народу і фарисеї навіть такому явному чуду не повірили.

На 26 жовтня за новоюліанським календарем припадає день вшанування пам'яті великомученика Димитрія Солунського, тож субота перед цією датою традиційно є Димитрівською поминальною суботою. Традиція ця має давнє коріння і вважається, що вона зʼявилася ще у Кирило-Мефодіївський час разом з поширенням пошанування серед слов’ян великомученика Димитрія. Ця традиція як притаманна Київській Митрополії підтверджується і джерелами могилянської доби.

Cьогодні у черговому євангельському читанні 19-ї неділі після Святої П'ятдесятниці ми чули фрагмент з Євангелія від святого апостола Луки, в якому Христос оповідає про стосунки, які повинні бути між людьми, а особливо між християнами. Власне, ця розповідь є частиною Нагірної Проповіді Ісуса Христа, у якій також містяться Заповіді Блаженства та інші настанови. Характерною рисою та серцевиною їх є любов, якою Бог любить людину і якою людина повинна полюбити Бога і ближніх. Потрібно пам'ятати, що блаженство залежить не від того, що ти маєш, а від того, що ти відчуваєш у своїй душі і до чого прагнеш, щоб перебувати у Господі.

Сердечно вітаю зі святом Покрова Божої Матері найперше вас – громаду цього величного кафедрального собору міста Рівного, всіх, хто сьогодні разом з нами тут на богослужінні розділяє радість престольного свята, а також всю українську паству. Вітаю і весь український народ з державним святом – Днем захисників і захисниць України.

Сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять Святих Мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Ці святі угодниці Божі жили і постраждали у ІІ столітті після Різдва Христового. Саме в цей час у Римі царював язичницький імператора Андріан. Свята Софія, народивши трьох доньок, дала їм імена, відповідні трьом християнським чеснотам - Віра, Надія та Любов.

Нинішнє свято не лише свідчить про Хрест Господній як символ життя і перемоги над смертю, не лише нагадує нам про те, якою дорогою ціною Господь звершив наше спасіння. Це свято має й цілком історичне коріння – віднайдення і прославлення животворчого Хреста Господнього, того, на якому було розіп’ято Спасителя.

За кілька днів ми будемо вшановувати Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього. І цієї неділі перед Воздвиженням Церква готує нас до зустрічі свята через читання з третьої глави Євангелія від Іоана, в якому Спаситель звіщає про Свої майбутні розп’яття та смерть на хресті. «Як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:14-15) – говорить Господь. Про якого змія тут згадується?

Сьогодні ми святкуємо велике дванадцятидесяте свято – Різдво Пресвятої Богородиці. Це свято розкриває не тільки подію народження Божої Матері, а й усю сутність нашого християнського життя. Якби не було Різдва Пресвятої Богородиці, історія людства пішла б іншим шляхом.

З початком церковного новоліття, Православна Церква України переходить на новоюліанський календар. Таким чином реалізовується відповідне рішення найвищої владної соборної інституції нашої Церкви – Помісного Собору.

Ми вже неодноразово пояснювали причини, необхідність та особливості запровадження нового обчислення календарних дат релігійних свят, сьогодні ж зупинимося детальніше на практичній складовій цього питання. Тож, що зміниться у наступному церковному році?

Привітання Блаженнійшого Митрополита Епіфанія з Днем Незалежності України. Див. відео.