У Свято-Миколаївській церкві звершено молебень за Україну з нагоди Дня Незалежності

З нагоди Дня Незалежності України у Свято-Миколаївській церкві було звершено молебень за Україну та український народ. Богослужіння очолив настоятель храму прот. Юрій Лукашик.

Після молитви о.Юрій звернувся до присутніх і коротко розповів про важливі сторінки історії становлення української незалежності – про багаторічне прагнення українського народу до свободи, власної держави та права самостійно визначати своє майбутнє. Він згадав про проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року та наголосив, що цей день є важливим для кожного українця.

Настоятель зазначив, що наша незалежність має високу ціну. Протягом багатьох років українці боролися за право бути вільними, зберігали свою мову, культуру, традиції та віру. І сьогодні ми особливо гостро відчуваємо цінність незалежності, адже Україна продовжує захищати свою свободу у війні.

«Сьогодні ми маємо пам’ятати, якою ціною виборюється наша свобода. Маємо дякувати нашим Захисникам і Захисницям, молитися за них і за тих, хто віддав своє життя за Україну. Незалежність – це Божий дар і наша відповідальність», – сказав о. Юрій.

На завершення настоятель виголосив «Многая літа» українському народові та побажав Божої опіки, перемоги, справедливого миру Україні, духовної сили і єдності.

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Всі 35 років після відновлення української державності і проголошення Незалежності у 1991 році ми боролися. За правду, за мову, за віру, за свободу, за право вільно робити вибір і прямувати до означеної нами мети. А останні дванадцять з половиною років ми змушені боротися за право жити на власній, дарованій нам Богом землі, за право не залежати ні від кого і самим бути господарями у своєму домі, визначати долю своєї держави, свого народу, своєї Церкви.

Тому для нас слово «Незалежність» невіддільне від слів «боротьба», «гідність», «свобода». І лише справді волелюбний і сильний духом народ здатний вибороти незалежність, усвідомити її цінність та утвердити, зберегти як великий скарб. Ми гідні нашої Незалежності!

35 років – це великий відтинок часу за мірками людського життя, але порівняно короткий для історії держави. Проте ми знаємо, що маємо славну понад тисячолітню історію України-Руси, маємо міцне коріння і давню віру, самобутню культуру і традиції, рідну Церкву, численних святих.

Останні 35 років Незалежності – це новітній розділ унікальної книги буття українського народу, який є прямим спадкоємцем давньої Київської держави та козацької України. В цій «книзі» – наша багатовікова історія державотворення. І нині ми з вами пишемо розділ сьогодення – історію Незалежної України.

Тієї України, яка попри всі намагання тиранів і завойовників знищити нас – була, є і буде, завдяки старанням, служінню та любові кожного з нас. Бо ми всі, подібно до клітин у тілі, складаємо «тіло» нашої держави. І доки ми триматимемось разом, доки дбатимемо одне про одного, оберігатимемо і захищатимемо, доки будемо берегти «душу» нашого народу, нашу Українську Церкву – доти український народ житиме, матиме сили боротися і, з Божою допомогою, перемагатиме.

Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!

Джерело:pomisna.info

З ДНЕМ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА!

Щороку 23 серпня ми відзначаємо День Державного Прапора – цього символічного знака нашої свободи, гідності, єдності та спільної відповідальності. А в новітній час синьо-жовтий стяг і цей день отримали ще глибше й ціннісне значення для народу України, для нашої ідентичності.

Зараз увесь світ знає цей прапор: синій колір неба й золоті ниви стали мовою солідарності та підтримки, незламності й сміливості. Він майорить на передовій поруч із нашими захисниками, здіймається над визволеними містами, його несуть на площах – від Києва до найвіддаленіших столиць.

Під цим стягом ми молимося, працюємо, захищаємо одне одного. Під ним проводжаємо в останню путь тих, хто заплатив найвищу ціну… У радості й у скорботі він нагадує, за що боремося: за життя і волю, за пам’ять і правду, за наше сьогодення та майбутнє.

Віримо, настане день, коли синьо-жовтий прапор мирно замайорить над кожним українським містом – як знак Божого захисту й нашої спільної перемоги.

З Днем Державного Прапора, брати й сестри. Нехай Господь береже Україну!