Проповідь архієпископа Іларіона в неділю перед Богоявленням
В ім‘я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри! Ось і сподобилися ми відсвяткувати події Різдва Христового, Обрізання Господнього, пам'ять святителя Василія Великого, а сьогодні перебуваємо напередодні згадування іншої великої події - Хрещення Ісуса Христа. Ці кілька днів, що відділяють нас від свята, в якому Спаситель через занурення у воду і з’явлення Святого Духа у вигляді голуба, і Отцівського свідчення з неба, дадуть нам можливість стати учасниками свого особистого Хрещення.
Сьогодні ж Церква, пропонуючи нам достойно вшанувати цю згадку, виокремлює воскресний день перед цим святом, називаючи його Неділя перед Богоявленням. Власне, і євангельське читання цієї неділі від святого апостола і євангеліста Марка розповідає нам про початок служіння Предтечі Господнього Іоана, який вийшов на проповідь із закликом до покаяння, приготування до достойної зустрічі Христа та приймати водне занурення.
Заклик Іоана «приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому» (Мр. 1. 3) означає приготувати Богові дорогу до свого серця, вирівняти усі можливі гріховні «пропасті» нашого життя і «гори» егоїзму. Лише тоді прихід Господа у цей світ і Його народження будуть для нас не лише обрядовим дотриманням традицій, а й зміною нашого життя.
Іоан хрестив водою. І це була видима дія, яка не звершувала жодної зміни в житті людини. Бо змінюватись людині потрібно було самій, переосмислюючи своє життя і відмежовуючись від гріховних пристрастей. Чи було це під силу зробити самій грішній людині, без допомоги Божої благодаті? Звичайно, що ні. І тому Хрещення, яке приймаємо ми, дарує надзвичайну благодать і духовну силу через сходження Святого Духа, про що і проповідував Іоан Хреститель: «Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим» (Мр. 1. 8 ).
Проповідь Предтечі Господнього розпочинається у пустелі, місці, яке було позбавлено будь-якої життєдіяльності, водночас це було і символічним нагадування про «пустелю» людських душ, яка потребує духовного зрошення словом Божим. І як тоді в ізраїльському народі, так і зараз кожному з нас належить побачити свою внутрішню «пустелю», яка потребує животворчого слова, щоб стати - «джерелом води, що тече в життя вічне» (Ін. 4. 14).
Тоді у пустелі завдяки проповіді Іоана люди, які були поневолені Старозавітнім Законом і приписами, отримували підтримку і надію. Так і зараз лише в храмі ми хоча б частково відходимо від всеохоплюючих благ цивілізації, які нас цілковито поглинули, в храмі ми не зв'язані світовою павутиною Інтернету, не «приклеєні» обличчям до смартфона, частково можемо відмежуватися від життєвих проблем чи труднощів, де немає поспіху, а можемо відчути мир і душевний спокій, який приніс у цей світ наш Спаситель. І заклик Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана: «Покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне» (Мф. 3. 2) – є актуальним і сьогодні, адже кожний з нас бачить боротьбу між добром і злом як у світі, так івідчуває це протистояння на собі.
В часи земного життя Ісуса Христа Іоан був предтечею Христа, його посланцем для старозавітного народу, а сьогодні Церква стала Його предвісницею і проповідницею Євангелія Христового всьому світу. І вона сьогодні нагадує, що ми наближаємось до величного свята Богоявлення – Торжества триєдиного Бога, Який являється світові. І Бог продовжує являтися нам повсякчасно тоді, коли ми закликаємо ім'я Його.
Амінь.
Іларіон,
архієпископ Рівненський і Острозький
.jpg)
.jpg)
