ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

 «Господь вознісся на небеса,
щоб світові послати Утішителя…»
(стихира на «Господи, взиваю…»)

Ця святкова стихира оспівує і показує сутність великого свята Вознесіння Господнього.

Як свідчить Євангеліє, Господь Ісус Христос після свого Воскресіння, впродовж сорока днів неодноразово являвся своїм ученикам і в розмовах скріплював їхню віру, переконував у своєму Воскресінні та повчав. І от коли Ісус знову явився учням зі словами: “Мир вам”, цим він підтвердив, що це дійсно є Він.

Спаситель їв з апостолами і в цей час відкривав учням розум, щоб вони розуміли Писання та слова, в яких Він каже: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, розпочавши від Єрусалиму.”

В цих словах Господь остаточно переконує учнів, що Він не земний цар, а Цар світу та Бог, якого очікували люди та про якого провіщали пророки. Він постраждав і воскрес і апостоли є свідками цієї великої місії. У розмові з Христом учні дійшли до Єлеонської гори та в цей момент, благословляючи учнів, Господь, віддалившись від них, вознісся у славі.

Це велике дванадесяте свято, яке припадає в 40-й день після Воскресіння Христового, ми вшановуємо з радістю тому, що воскреслий Господь возноситься з цього світу до Отця.

Для апостолів розлука з Ісусом була, до певної міри, сумною подією, певною втратою, оскільки після цього вони вже більше не бачили його на землі у людському тілі. Для нас, християн, Вознесіння Христа на небо є значущою подією, бо ним Господь Ісус Христос пригадує нам наше призначення та мету нашого життя – Царство Небесне.

Святитель Іоан Золотоустий каже: «Сьогодні ми стаємо спадкоємцями Небесного Царства, ми, що не вартуємо й земного, виходимо на небо й наслідуємо престол Царя і Господа».

Царство Небесне, колись закрите для людини, царство істини та добра тепер відчинено та приготовлено для людини. Для його осягнення не потрібно багато слів або надзвичайних великих справ, досить пробачивши образи і відкинувши сумніви, згадати про любов Божу та примиритися з Ним, через Ім’я Господа Ісуса Христа, яке доступне тепер усім людям.

Христос Спаситель, як людина, прийшов у світ, звершив місію спасіння людської природи, показав нам яким шляхом потрібно йти і, вознісся на небо, запевняючи нас у тому, що ми йдемо вірним шляхом, якщо будемо іти за Ним.

Христос видимо та урочисто зійшов на небо, щоб відкрити шлях невидимій благодатній дії Святого Духа, бо всі особи Святої Тройці приймають участь у нашому спасінні. Діло відкуплення людства було звершене Ісусом Христом, а діло благодатного освячення належало звершити Святому Духові.

Тому подія Вознесіння Ісуса Христа на Небеса Своєю людською природою – це перемога добра. Силам пекла було доведено, що незважаючи на те, що людська природа була осквернена, розділена, а злі сили підпорядкували собі владу над людським тілом, і якщо могли, то і запановували б людською душею, тому і така людина змальовується у Святому Письмі як опанована нечистим духом. Христос переміг сили пекла і підняв людську природу на небо. Тому Христос Спаситель показав нам усім, що людина створена Богом не для того щоб страждати, а щоб вічно бути з Богом у спілкуванні і вічно блаженствувати.

Вознесіння - це свято не стільки прощання з Христом у тілі, стільки зустрічі із Ним як вічним Главою Церкви, який і в цю мить, і завжди присутній в ній у Святих Тайнах. Той, хто обожниться Святими Тайнами через Церкву, у храмі Божому, цей своєю людською природою увійде через Тіло Христове в поєднання разом з Божественною і обожненою людською природою в Особі Ісуса Христа і це повинно нас освятити, очистити, і тоді людська природа стає здатною воскреснути з мертвих і бути вознесеною на небеса.

Після Вознесіння на небо Господь возсів по правиці Бога Отця, наділений нашою людською плоттю. І Він одягнувся в неї не на короткий час, а назавжди, явивши цим дивну силу і дивні властивості створеного Ним світу.

В день Вознесіння Господнього, знайдена людиною можливість бути завжди з Богом. І шлях до цього вказаний нам Христом Спасителем. Шлях, яким можна досягти і нам висоти святої слави, - той же самий шлях, яким зійшов в славу Господь наш, то є шлях хреста, шлях очищення, самовідданості, шлях зовнішньої і внутрішньої боротьби.

Заглянімо в свою сутність, і задаймося питанням чи йдемо в небо шляхом Христовим? Шлях Господній повинен бути шляхом всіх і кожного. За всіх нас однаково постраждав Господь. Для всіх однаково відкрите і небо! Істинний християнин у всіх обставинах життя та у всіх випадках пам'ятає, що він спадкоємець неба та отримує все що йому призначено. Але нехай кожен з нас чесно скаже, чи багато в ньому небесного, божественного і вічного?

Сьогоднішнє свято - це торжество вознесіння нашої природи на небеса. Сьогодні ми з Христом маємо можливість увійти в Храм небесний і з ласки Його скористати більше, ніж утратили, щоб зайняти те місце, котре приготовив нам Христос і щоб бути разом з ним треба піднести серце своє туди, де вознісся Христос. Потрібно стерегтися гріхів і пам’ятати, що Христос, який вознісся на небо прийде колись. Амінь.

Джерело: https://kolomija.com/bbloteka/propovd/994-propovd-na-svyato-voznesnnya-gospodnogo.html

 

Розклад богослужінь

29 березня 2024 р. - П'ятниця.
17.00. Вечірня з чином Пасії.

30 березня 2024 р. - Субота.
Поминання померлих.
9.00. Літургія. ПАНАХИДА.
17.00. Вечірня.

31 березня 2024 р. - Неділя.
2-га неділя Великого посту. Глас 2. Свт. Григорія Палами.
9.00. Літургія. Молебень.
Поминання спочилих (ПАНАХИДА) не звершується.

 

Цікаво та актуально

 

  

 

 

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (01 липня 2020 р.)
 
 



Збір коштів