ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ
«Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа Небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Трійці поклоняємося. Вона бо спасла нас».
Величний день Пасхи продовжується й завершується не менш світлим і великим святом Святої П’ятдесятниці. Поруч із Різдвом Христовим і Воскресінням воно належить до найбільших свят нашого церковного року. Зішестя Святого Духа – це неначе вінець і печать на ділі спасіння людського роду, що його довершив Син Божий. У дні П’ятдесятниці Сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя, народжується і починає діяти Христова Церква. Дух її веде, просвічує й оберігає на дорозі правди. Зміст богослужінь сповнений радості і прославлення Святого Духа і Святої Трійці.
Про Святий Дух, Третю Особу Пресвятої Трійці, майже нічого не знали в Старому Завіті. Лише такі великі праведники, як Ной, Авраам, Ісаак, Яків, подібні псалмоспівцю Давиду, відчували в своїх серцях дихання Святого Духа. Також і великі пророки сприймали від Нього глибокі тайни своїх пророцтв і жили в близькому спілкуванні з Ним.
У Новому Завіті науку про Пресвяту Трійцю подано з можливою для людини повнотою, її розкрито богоосвіченими учителями церковними на підставі Слова Божого та зберігається вона в Церкві як головний і непорушний догмат християнської віри. Хто не вірить в Отця, Сина і Святого Духа, той не може називатися християнином.
При Хрещенні Господньому в Йордані вперше явив Себе світові Святий Дух в смиренному вигляді голуба, що сходив з небес на голову Ісуса Христа. А в сьогоднішнє свято Він явив Себе з великою могутністю у вигляді вогненних язиків над головами святих апостолів. Так явно і з такою могутньою силою ніколи не являв Себе Святий Дух, Третя Особа Трійці, ще ніколи так явно не було відкрито світові троїчність в Особах Єдиного Бога. Тому свято Зішестя Духа на Апостолів називаємо також ще днем Святої Трійці.
Ці вогненні язики спалили в душах і серцях апостолів усе нечисте, всякий страх і побоювання, повністю переродили їх. Дух Святий нагадав їм усе, що вони коли-небудь чули від Господа Ісуса Христа, і дав їм нечувану світу мудрість і чудесний дар промовляти мовами різних народів. Для нас саме цей факт, зовнішній вияв дії Святого Духа, має велике значення. Проповідь українською мовою, як і богослужіння, має Божественне підґрунтя. Кожний народ має право молитися і проповідувати рідною мовою. Хто це заперечує, той іде проти Духа Святого.
Будемо ж, брати і сестри, з повною вірою, без усяких сумнівів і хитань, зберігати і завжди сповідувати устами й серцем передану нам від Самого Бога науку про Святу Трійцю.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога і Отця разом зі Святим Духом нехай буде з усіма нами.
Амінь!
http://www.archangel.kiev.ua/
31 жовтня – апостола і євангеліста Луки
Святий апостол Лука походив з Антіохії Сирійської. Народився в сім’ї заможних язичників, отримавши від батьків ім’я Лука, яке для нас завжди пов’язується з написаним ним Євангелієм. Але не всі знають, що книга Діянь апостольських також належить його перу. Святий Лука був із числа сімдесяти апостолів, сподвижник Павла.
Почувши про вчення Христове, Лука прибув у Палестину і став ревним Його послідовником. Ще за часів земного служіння Господа був посланий на першу проповідь, про що знаходимо відомості в Євангелії. Після воскресіння Господь явився двом ученикам, які прямували до Еммауса. Ними були євангеліст Лука та інший апостол – Клеопа.
23 жовтня Собор Волинських святих
Великим і незчисленним є Собор святих угодників і чудотворців землі Волинської. З впевненістю можна сказати, що нам відомі імена далеко не всіх святих, які своїми подвигами і чудесами освятили землю Волинську. Святкування Собору (тобто спільної пам’яті) всіх святих землі Волинської було започатковано у 1831 році і приурочено поверненю великої православної святині Свято-Успенської Почаївської Лаври до Православ’я, яка більше 100 років перебувала в підпорядкуванні уніатів.
Cвято Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня – в Україні відзначають як релігійне та національне
Поміж Богородичними святами церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці. В Україні його відзначають 14 жовтня як свято релігійне, національне, родинне. У народі цей празник ще носить назву «Третя Пречиста». Встановлений він був як подяка за заступництво Богородиці над Царгородом.
Головний мотив встановлення цього свята — це видіння св. Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби, повсюди в місті панувала тривога. В храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховували Її ризу, відправляли всенічну, храм був переповнений. Саме тоді після відправи св. Андрій Юродивий та його учень Епіфан мали видіння: від царських дверей (так раніше називали головні двері церкви, через які входили до храму) йшла світлом осяяна Богородиця у супроводі Івана Христителя та Івана Богослова, при співі великого хору святих. Богородиця підійшла до престолу, вклякла, довго молилася і плакала. Після цього, як бачив св. Андрій, Вона зняла зі своєї голови хустку-покров-омофор і широко простягла її над народом у церкві. Коли видіння зникло, св. Андрій та Епіфан зрозуміли, що Богородиця прийшла, щоб врятувати місто. Як наслідок, вороги таки відступили, і місто виявилося врятованим.
9 жовтня - святого апостола і євангелиста Іоана Богослова
Розклад богослужінь
10 червня 2023 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
11 червня 2023 р. - Неділя.
1-ша неділя після П'ятдесятниці. Глас 8. Всіх святих.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.