Вітаємо настоятеля з Днем народження

Вельмишановний отче Юрію!

Щиро вітаємо Вас з Днем народження!

Міцного Вам здоров’я, родинного затишку, щедрих Божих ласк на Вашій благодатній ниві! Нехай усі Ваші починання будуть на славу Божу, усі старання і зусилля неодмінно увінчаються успіхом і добром, а Ваша щира молитва й добре слово завжди дарують яскраве світло і натхнення, допомагають засівати зерна Божої правди в людських серцях!

Нехай Всемилостивий Господь благословляє Вас і Вашу родину і дарує многії і благії літа!

Мирного неба і світлої надії на ПЕРЕМОГУ!

20.03.2023 р. 

З молитвою, вдячністю і любов’ю парафіяни Свято-Миколаївської церкви 

 

 

 

 

 

 

 

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в Хрестопоклонну неділю Великого посту

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Нині, коли ми наближаємося до середини Великого посту, Церква в особливий спосіб нагадує нам про хрест Господній, про подвиг найглибшого жертовного смирення нашого Спасителя. Адже що таке хрест? Це знаряддя ганебної страти, яке римляни використовували для найгірших злочинців. І це знаряддя страти стало знаменням і знаком великої Христової перемоги.

Протягом тижня, який є серединою Великого посту, ми щоденно звершуємо особливе поклоніння образу хреста. Але вшановуємо ми не матеріал, з якого зроблений хрест, і навіть не ікону розіп’ятого Спасителя – через таке поклоніння, віддаючи шану образу, ми вшановуємо Сина Божого. Ми вшановуємо Того, Хто «принизив Себе Самого, прийнявши образ раба […]; упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, i смерті хресної. Тому i Бог звеличив Його i дав Йому ім’я вище над усяке ім’я» (Флп. 2:7-9), як про це каже апостол Павло.

Господь кличе нас: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий» (Мф. 11:28-30). Який це тягар? Це є тягар хресний, тягар смирення, як про це і чуємо з сьогоднішнього євангельського читання: «хто хоче йти за Мною, – говорить Господь – нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде» (Мк. 8:34).

Що означає смирення і чому воно пов’язане саме з хрестом? Хрест – це древо, яке символічно пов’язане з тим райським древом, заборонений плід з якого спожили перші люди, порушивши заповідь Божу. Те давнє древо нагадує про гординю людську, про непослух, про сваволю людини. А древо хресне є знаком і свідченням протилежного.

Тоді людина хотіла стати богом без Бога, – а на хресті Бог виявляє смирення, добровільно зрікаючись Своєї всемогутності та підкоряючись стражданню і смерті, щоби через це перемогти зло і смерть. Тоді Адам і Єва не послухали повеління Божого і порушили єдину заповідь, – а Спаситель приймає волю Отця Небесного, приймає чашу страждань, бо є «слухняним аж до смерті, i смерті хресної». Тоді людина вжила свою свободу, даровану Богом, щоби повстати проти Творця, – а нині Син Божий добровільно обмежує Свою всемогутність і свободу, видимим знаком чого стають прибиті до хреста руки.

В годину зради і страждань Господь може покликати на захист легіони ангелів – але Він смиренно віддає Себе у владу грішників. Господь в одну мить міг би явити всю велич і могутність Свого Божества, як явив Він їх на горі Фавор, преобразившись перед учениками – але терпить від грішників і плювання, і побої, і знущання та глузування, і саму смерть.

Бог Слово, втілена Іпостасна Премудрість – мовчить і не відповідає на численні неправдиві звинувачення. І через це, відмовляючись Сам захищати Себе, Він всеціло віддається у волю Отця Небесного.

«Написано, – нагадує нам апостол Павло – «Проклятий усякий, хто висить на дереві». А тому Спаситель приймає смерть, бувши розіп’ятим на древі хреста, і через це Він «відкупив нас від прокляття закону, ставши за нас прокляттям» (Гал. 3:13). Христос на Себе приймає наше прокляття, бере на Себе наші провини, несе на Собі наше покарання за гріх, помирає на хресті заради нас тією смертю, на яку ми заслужили через порушення закону.

В цьому полягає сенс тієї хресної жертви, яку ми нині особливо вшановуємо і про значення якої собі нагадуємо. Первосвященник старозавітній, як людина, поставлена за законом, приносив жертву за гріхи свої та всього народу, віддаючи задля цього жертовну тварину. А Христос, не маючи Сам ніякого гріха і не вчинивши ніякого зла, приносить в жертву не агнця, але Самого Себе.

Тим самим Він виявляє найвищу міру любові до людини, любові істинної, жертовної, Він відає на смерть Себе, щоби через цю жертву передати нам Своє життя.

Через гріхопадіння ми втратили належний зв’язок з джерелом життя – Богом. А Христос, віддаючи на хресті в жертву за нас Свою плоть і Свою кров – через це відживляє нас, повертає до єднання з джерелом життя вічного. Тому Він і свідчить: «Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям» (Ін. 6:54-55). Христос, як Первосвященник повік, на хресті приносить Себе в жертву, і це жертвоприношення через Таїнство Євхаристії подає нам, щоби ми, споживаючи цю святу їжу – отримували життя вічне.

Отже, дорогі брати і сестри, ми бачимо, як у хресті Господньому, у цьому видимому образі, у цьому знарядді страждання і смерті та знаменні Божественної перемоги над смертю, яке нині подається нам для поклоніння, зосереджені всі головні істини нашої віри. Хрест нагадує нам про гріхопадіння Адама і про Спасителя – нового Адама, нагадує про непослух давній – і про всеосяжну слухняність Сина Божого волі Небесного Отця.

Хрест нагадує про найглибшу міру смирення, якою перемагається гординя – родоначальниця і джерело всіх гріхів. Хрест нагадує про жертву, яку Син Божий приносить, щоби звільнити нас від прокляття закону та кари за злочин.

Хрест нерозривно пов’язаний з Євхаристією, через яку ми маємо причасність життю вічному, бо споживаємо Тіло і Кров Христові, які стають для нас їжею, що веде до безсмертя. Хрест нагадує нам не лише про смерть Спасителя, але і про Його Воскресіння, що ми підкреслюємо і у нашому піснеспіві, з яким звершуємо в ці дні поклоніння. Адже сенс хреста – не в ньому самому, не в смерті, яка була на ньому заподіяна, а у Воскресінні, яке стало наслідком смирення, жертовності та всеосяжної любові, явленої на хресті Сином Божим.

Тож, дорогі брати і сестри, звершуючи в ці дні поклоніння хресту, оновімо в собі усвідомлення всіх цих істин. І нехай сила хреста Христового, сила божественного смирення і жертовної любові, допомагають нам перемагати зло і гріх в нас самих і в навколишньому світі.

Амінь.

Джерело: https://www.pomisna.info

 

 

 

 

 

 

 

Архієпископ Іларіон очолив святкове богослужіння з нагоди 10-ліття студентсько-викладацького храму Національного університету «Острозька академія»

30 жовтня 2015 року архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон здійснив архіпастирський візит у своє друге кафедральне місто Острог, де на запрошення протоієрея Василія Жуковського очолив Божественну літургію у студентсько-викладацькому храмі на честь преподобного Федора Острозького.

Саме в цей день минуло 10-ліття з часу відновлення та освячення Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом студентсько-викладацького храму Національного університету «Острозька академія».

Читати далі

Битва за церкву

Спершу вони відмовилися молитися за патріотів Майдану. Згодом відмовилися відспівувати героїв Небесної сотні та загиблих бійців АТО. Так прихожанам церков УПЦ Московського патріархату потроху стали відкриватися очі на суть церкви, якій вони ще донедавна вірили.

Події в Україні, а на Рівненщині нещодавнє підписання Меморандуму про об’єднання православних церков, а через день відкликання підпису Митрополита Рівненського і Острозького Варфоломія УПЦ МП збурили громадськість. Здавалося б що тут такого, коли громада дружно зібрала підписи й зажадала від священика свого приходу переходу до УПЦ КП. Громада ж бо вправі вирішувати?! Коли ж ні. Не так все просто. Віряни села Бадівка Острозького району приїхали разом із благочинним УПЦ КП Острозького району Юрієм Лукашиком на прес-конференцію у Рівне, щоб розповісти про те, що коїться у їхньому селі.

Читати далі

У Рівному підписали Меморандум про єдину Україну та єдину Українську Помісну Православну Церкву

13 листопада 2014 року в Рівненському обласному музично-драматичному театрі було підписано Меморандум про єдину Україну та єдину Українську Помісну Православну Церкву.

У Меморандумі йдеться про те, що підписанти визнають і моляться за цілісну і єдину державу – Україну, виступають за створення єдиної Української Помісної Православної Церкви, засуджують дії Росії як агресора та інших держав щодо захоплення території України, засуджують розпалювання міжрелігійної ворожнечі і захоплення православних храмів однієї конфесії іншою, не заперечують релігійне волевиявлення жителів Рівненщини щодо конфесійної належності згідно з Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Читати далі

прот. Василь Кошіль: "Схаменіться, будьте люди…"

Сьогодні український народ переживає дуже складні часи. Увага мільйонів українців прикута до газет, радіо, телебачення та Інтернету. Кожен день приносить нам нові перемоги та поразки, радощі й печалі, підйоми та падіння. За короткий час – з листопада 2013 р. до сьогодні – відбулося багато важливих подій, які вкарбували нову сторінку в історію України, привернули до себе увагу всього світу.

Побиття невинних студентів на Майдані; багатомільйонні мирні протести проти режиму Януковича; неймовірний прояв єдності, толерантності, патріотизму, жертовності в допомозі постраждалим майданівцям; численні прояви жорстоких катувань та переслідування патріотів України; бої на Майдані 18-20 лютого; «Небесна сотня»; псевдореферендум 16 березня та загарбання Криму Росією; сучасна війна на сході України та багато інших подій змінили свідомість громадян більше, ніж попередні 22 роки незалежності України.

Читати далі

 

Розклад богослужінь

24 березня 2023 р. - П'ятниця.
17.00. Вечірня з чином Пасії.

25 березня 2023 р. - Субота.
Поминання померлих.
7.30. Сповідь.
8.00. Літургія. Панахида.
17.00. Вечірня.

26 березня 2023 р. - Неділя.
4-та неділя Великого посту. Глас 8. Прп. Іоана Ліствичника.
8.30. Сповідь.
9.00. Літургія. Молебень. 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Банківський рахунок Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії (01 липня 2020 р.)
 
 



Збір коштів