ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ
«Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа Небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Трійці поклоняємося. Вона бо спасла нас».
Величний день Пасхи продовжується й завершується не менш світлим і великим святом Святої П’ятдесятниці. Поруч із Різдвом Христовим і Воскресінням воно належить до найбільших свят нашого церковного року. Зішестя Святого Духа – це неначе вінець і печать на ділі спасіння людського роду, що його довершив Син Божий. У дні П’ятдесятниці Сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя, народжується і починає діяти Христова Церква. Дух її веде, просвічує й оберігає на дорозі правди. Зміст богослужінь сповнений радості і прославлення Святого Духа і Святої Трійці.
Про Святий Дух, Третю Особу Пресвятої Трійці, майже нічого не знали в Старому Завіті. Лише такі великі праведники, як Ной, Авраам, Ісаак, Яків, подібні псалмоспівцю Давиду, відчували в своїх серцях дихання Святого Духа. Також і великі пророки сприймали від Нього глибокі тайни своїх пророцтв і жили в близькому спілкуванні з Ним.
У Новому Завіті науку про Пресвяту Трійцю подано з можливою для людини повнотою, її розкрито богоосвіченими учителями церковними на підставі Слова Божого та зберігається вона в Церкві як головний і непорушний догмат християнської віри. Хто не вірить в Отця, Сина і Святого Духа, той не може називатися християнином.
При Хрещенні Господньому в Йордані вперше явив Себе світові Святий Дух в смиренному вигляді голуба, що сходив з небес на голову Ісуса Христа. А в сьогоднішнє свято Він явив Себе з великою могутністю у вигляді вогненних язиків над головами святих апостолів. Так явно і з такою могутньою силою ніколи не являв Себе Святий Дух, Третя Особа Трійці, ще ніколи так явно не було відкрито світові троїчність в Особах Єдиного Бога. Тому свято Зішестя Духа на Апостолів називаємо також ще днем Святої Трійці.
Ці вогненні язики спалили в душах і серцях апостолів усе нечисте, всякий страх і побоювання, повністю переродили їх. Дух Святий нагадав їм усе, що вони коли-небудь чули від Господа Ісуса Христа, і дав їм нечувану світу мудрість і чудесний дар промовляти мовами різних народів. Для нас саме цей факт, зовнішній вияв дії Святого Духа, має велике значення. Проповідь українською мовою, як і богослужіння, має Божественне підґрунтя. Кожний народ має право молитися і проповідувати рідною мовою. Хто це заперечує, той іде проти Духа Святого.
Будемо ж, брати і сестри, з повною вірою, без усяких сумнівів і хитань, зберігати і завжди сповідувати устами й серцем передану нам від Самого Бога науку про Святу Трійцю.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога і Отця разом зі Святим Духом нехай буде з усіма нами.
Амінь!
http://www.archangel.kiev.ua/
5-a неділя Великого посту МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКОЇ
З кожним днем ми наближаємося до Великодня, і заклики до навернення нашого життя стають усе виразніші, бо стосуються до вірян, до нас, які начебто вже є християнами й теоретично мали б знати дорогу до спасіння і вічного життя.
Апостол Павло дає нам дуже сильний поштовх, коли каже, що все ж є відмінність між кров’ю, пролитою Ісусом Христом, і кров’ю різних звірів, принесених у жертву за якусь мету.
Преподобний Іоан Ліствичник – приклад посницького життя
У Богослужінні четвертої неділі Великого посту Свята Церква пропонує нам високий приклад посницького житія в особі преподобного Іоана Ліствичника, який написав твір, в якому він показав ліствицю або порядок добрих діянь, що призводять нас до Престолу Божого.
Святий Іоан народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам'ять яких святкується 26 січня за старим стилем.
Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в Хрестопоклонну неділю Великого посту
Нині, коли ми наближаємося до середини Великого посту, Церква в особливий спосіб нагадує нам про хрест Господній, про подвиг найглибшого жертовного смирення нашого Спасителя. Адже що таке хрест? Це знаряддя ганебної страти, яке римляни використовували для найгірших злочинців. І це знаряддя страти стало знаменням і знаком великої Христової перемоги.
Неділя 2-га Великого посту: вшанування святителя Григорія Палами та всіх преподобних отців Києво-Печерських
У другу неділю Великого посту Церквою вшановується пам’ять святителя Григорія Палами, а також всіх преподобних отців, що засяяли в подвигах у славнозвісній святині нашого народу – Києво-Печерській лаврі.
Цей Недільний день є особливий, бо, вшановуючи пам’ять свт. Григорія Палами і всіх преподобних Києво-Печерських, ми ніби продовжуємо святкувати Торжество Православ’я. Святий Григорій у свій час ревно став на захист православного вчення, а подвижники Києво-Печерської лаври святістю свого життя довели спасительність і силу віри православної.
Розклад богослужінь
10 червня 2023 р. - Субота.
17.00. Вечірня.
11 червня 2023 р. - Неділя.
1-ша неділя після П'ятдесятниці. Глас 8. Всіх святих.
9.00. Літургія. Молебень. Панахида.