ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ

«Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа Небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Трійці поклоняємося. Вона бо спасла нас».

Величний день Пасхи продовжується й завершується не менш світлим і великим святом Святої П’ятдесятниці. Поруч із Різдвом Христовим і Воскресінням воно належить до найбільших свят нашого церковного року. Зішестя Святого Духа – це неначе вінець і печать на ділі спасіння людського роду, що його довершив Син Божий. У дні П’ятдесятниці Сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя, народжується і починає діяти Христова Церква. Дух її веде, просвічує й оберігає на дорозі правди. Зміст богослужінь сповнений радості і прославлення Святого Духа і Святої Трійці.

Про Святий Дух, Третю Особу Пресвятої Трійці, майже нічого не знали в Старому Завіті. Лише такі великі праведники, як Ной, Авраам, Ісаак, Яків, подібні псалмоспівцю Давиду, відчували в своїх серцях дихання Святого Духа. Також і великі пророки сприймали від Нього глибокі тайни своїх пророцтв і жили в близькому спілкуванні з Ним.

У Новому Завіті науку про Пресвяту Трійцю подано з можливою для людини повнотою, її розкрито богоосвіченими учителями церковними на підставі Слова Божого та зберігається вона в Церкві як головний і непорушний догмат християнської віри. Хто не вірить в Отця, Сина і Святого Духа, той не може називатися християнином.

При Хрещенні Господньому в Йордані вперше явив Себе світові Святий Дух в смиренному вигляді голуба, що сходив з небес на голову Ісуса Христа. А в сьогоднішнє свято Він явив Себе з великою могутністю у вигляді вогненних язиків над головами святих апостолів. Так явно і з такою могутньою силою ніколи не являв Себе Святий Дух, Третя Особа Трійці, ще ніколи так явно не було відкрито світові троїчність в Особах Єдиного Бога. Тому свято Зішестя Духа на Апостолів називаємо також ще днем Святої Трійці.

Ці вогненні язики спалили в душах і серцях апостолів усе нечисте, всякий страх і побоювання, повністю переродили їх. Дух Святий нагадав їм усе, що вони коли-небудь чули від Господа Ісуса Христа, і дав їм нечувану світу мудрість і чудесний дар промовляти мовами різних народів. Для нас саме цей факт, зовнішній вияв дії Святого Духа, має велике значення. Проповідь українською мовою, як і богослужіння, має Божественне підґрунтя. Кожний народ має право молитися і проповідувати рідною мовою. Хто це заперечує, той іде проти Духа Святого.

Будемо ж, брати і сестри, з повною вірою, без усяких сумнівів і хитань, зберігати і завжди сповідувати устами й серцем передану нам від Самого Бога науку про Святу Трійцю.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога і Отця разом зі Святим Духом нехай буде з усіма нами.

Амінь!

http://www.archangel.kiev.ua/

Неділя 6-та після Пасхи, про сліпого

Одного разу, коли Ісус перебував у Єрусалимі, творив дива і проповідував учення Своє, вороги Його сповнилися такої люті, що хотіли побити Його камінням. «І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження. Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив – він чи батьки його, що сліпим народився? Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі. Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; прийде ніч, коли ніхто робити не зможе. Доки Я в світі, Я Світло для світу. Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому. І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим.

Читати далі

Неділя Самарянки

Сьогодні ми чуємо в Євангелії про зустріч Христа і жінки-самарянки біля колодязя Якова на самарянській території біля міста Сихар. Там був тільки один колодязь глибиною 32 м, викопаний Яковом, прабатьком Ізраїля близько півтора тисячі років до Христа, який існує і до сьогодні. І тут, біля колодязя прабатька Ізраїля – Якова, відбулася зустріч двох осіб: Христа і самарянки. Ці дві постаті являли собою два різні світи – єврейський і самарянський, які взаємно ненавиділи себе, хоча їхні прадавні корені є спільними. Погани, захопивши цю територію в VII ст. до Р. Хр., поєдналися з корінними мешканцями - юдеями, і так утворилася народність самарян. Зі Святого Письма вони визнавали тільки П'ятикнижжя Мойсея – Закон і Тору. Але вони визнавали поруч з Богом Ягве також і поганських божків. Євреї бачили в них напівпоган і ворогували з ними, і навіть відмовили їм брати участь у побудові Єрусалимського Храму.

Читати далі

22 травня перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця

У XI столітті грецька імперія переживала важкий час. Турки спустошували її володіння в Малій Азії, розоряли міста і села, вбиваючи їх жителів, і супроводжували свої жорстокості образою святих храмів, мощей, ікон і книг. Мусульмани робили замах знищити мощі святителя Миколая, глибоко шанованого всім християнським світом.

У 792 році каліф Аарон Аль-Рашид послав начальника флоту Хумейда розграбувати острів Родос. Спустошивши цей острів, Хумейд вирушив до Мир Лікійських з наміром зламати гробницю святителя Миколая. Але замість неї він зламав іншу, що стояла поряд з гробницею Святителя. Ледве святотатці встигли це зробити, як на морі піднялася страшна буря і майже всі судна були розбиті.

Читати далі

Неділя жінок-мироносиць

Неділя через 2 тижні після Пасхи називається неділею жінок-мироносиць. Цього дня Церква згадує людей, які зберегли вірність Ісусу Христу – своєму Господу та Учителю – в той час коли Його найближчі учні-апостоли розбіглися хто куди й переховувалися з остраху перед юдеями. Цими людьми, які залишилися поруч із Спасителем в часи Його хресних страждань та смерті, були Діва Марія та декілька жінок, а також два заможних чоловіки – праведні Йосиф Аримафейський та Никодим, які були таємними учнями Христа.

Читати далі